До біса гаманці

Вікторія Яковчук

Сонце, ти не переймайся через гроші Не перетворюй власні переваги в болото Доки інші шукають багатства й розкоші Мені валентинка твоя дорожча за золото Доки людство стежить за курсом валют Я стежу за різкими рухами, бережу сон Дивуюсь як поєднується залежність та абсолют І навіть без посади і титула твоє слово для мене закон До біса гаманці - вони лише прикраса Ними не прикриєш гнилість жерствих душ Ти ж - живий, хіба на зраненому серці клякса Але її вже скоро залікую. На старт. Увага. Руш.

2021-03-20 08:26:43

Інші вірші поета

Поет Спасибі батькам Нарко Забери мене

Інші поети

Ana Jannat

@AnaKJ

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Anasteicha Rein

@Anasteicha_Rein

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4781

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5654