Місто
Вікторія Яковчук
Місто дійсно чудове, правда, Але дечого йому не вистачає. Не знаю чи недолік те, чи вада, Що воно без тебе мене зустрічає. Тут шикарні театри й будинки, Але від них все ж віє журбою. Хочу, щоб проспекти, вулиці і навіть бруківка, Щоб і саме місто пропахлось тобою. Хочу самотньо вночі мандрувати, І наші прогулянки швидкою ходою Не уявляти, а просто згадати. Хочу, щоб це місто пропахлось тобою.
2018-11-22 00:21:22
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Прохоренко
Просто читаю вголос
Відповісти
2020-05-29 20:46:17
Подобається
Інші вірші поета
паскудно хворіти самотнім Забери мене Фільми Заставка екрану
Інші поети
Varisha Rehman
@varisha__rehman
OhNamSoo
@OhNamSoo
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1336
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1063