Місто
Вікторія Яковчук
Місто дійсно чудове, правда, Але дечого йому не вистачає. Не знаю чи недолік те, чи вада, Що воно без тебе мене зустрічає. Тут шикарні театри й будинки, Але від них все ж віє журбою. Хочу, щоб проспекти, вулиці і навіть бруківка, Щоб і саме місто пропахлось тобою. Хочу самотньо вночі мандрувати, І наші прогулянки швидкою ходою Не уявляти, а просто згадати. Хочу, щоб це місто пропахлось тобою.
2018-11-22 00:21:22
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Прохоренко
Просто читаю вголос
Відповісти
2020-05-29 20:46:17
Подобається
Інші вірші поета
Спасибі батькам Замало мрійників Час не лікує Батьки виховували нас інакше
Інші поети
Avrora171717
@Avrora171717
Alonar
@Alonar
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2282
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1884