Місто
Місто дійсно чудове, правда, Але дечого йому не вистачає. Не знаю чи недолік те, чи вада, Що воно без тебе мене зустрічає. Тут шикарні театри й будинки, Але від них все ж віє журбою. Хочу, щоб проспекти, вулиці і навіть бруківка, Щоб і саме місто пропахлось тобою. Хочу самотньо вночі мандрувати, І наші прогулянки швидкою ходою Не уявляти, а просто згадати. Хочу, щоб це місто пропахлось тобою.
2018-11-22 00:21:22
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Прохоренко
Просто читаю вголос
Відповісти
2020-05-29 20:46:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1451
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1616