Поет
Вікторія Яковчук
У мені помер поет Уже вкотре, застрелений цензурою Яка, взявшись зі стереотипами в дует За волю розплатилася римованою натурою Ви вбили поета Мовчки оголосили війну Якщо долю вирішує підкинута монета То хто тоді назве їй ціну? Поет-романтик гине. У тім і ваша вина - Сподівались, що за ним будуть нові Але ж ні. Їх не було й нема Може й не моя війна, але ж в моїй голові
2021-04-01 13:26:21
7
0
Інші вірші поета
Не можна кохати за щось Нарко Насилля Не забирай мене в тих...
Інші поети
Margarita20
@Margarita20
Mira
@mira_sama
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5847
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5025