Сніг
Існують люди - мов сніг; Бездоганно чисті, схильні до швидкого танення. Від того на них сліди чужих ніг Видніються, мов смертельне душевне поранення. І бува так страшно залишитись з ними! Обійти б стороною, залишити десь чудом. На дні пам'яті. Недоторканими. Святими. Аби тільки не заляпати власним брудом. Тільки-от покинувши їх під ногами перехожих, Що не шкодують руйнувати внутрішню красу, Ви йдете на пошуки неідеальних, проте схожих. А могли б разом із снігу перетворитись на росу. Бо як не ви - той сніг розтопчуть інші. Як не ви - він і сам розтане між складних доріг. Не бійтесь, що не заслужили, що ви гірші; Просто вас теж хтось колись знайшов і не зберіг.
2023-06-01 22:53:09
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2663
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2166