Сніг
Існують люди - мов сніг; Бездоганно чисті, схильні до швидкого танення. Від того на них сліди чужих ніг Видніються, мов смертельне душевне поранення. І бува так страшно залишитись з ними! Обійти б стороною, залишити десь чудом. На дні пам'яті. Недоторканими. Святими. Аби тільки не заляпати власним брудом. Тільки-от покинувши їх під ногами перехожих, Що не шкодують руйнувати внутрішню красу, Ви йдете на пошуки неідеальних, проте схожих. А могли б разом із снігу перетворитись на росу. Бо як не ви - той сніг розтопчуть інші. Як не ви - він і сам розтане між складних доріг. Не бійтесь, що не заслужили, що ви гірші; Просто вас теж хтось колись знайшов і не зберіг.
2023-06-01 22:53:09
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4131
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3935