паскудно хворіти самотнім
Вікторія Яковчук
паскудно коли кохання не пише і перші обов'язки в житті безтурботнім але ще більше паскудно хворіти самотнім холодні руки але лоб гарячий стали гучнішими звуки знову самотність, знову невдача брязькіт ложки віддає прямо в скроні і тільки книжки у твоїй кімнаті, у твоїй долоні і той червоний светр давно перестав гріти байдуже що покаже термометр коли однаково нíкому підвезти ліки
2020-12-28 15:12:18
6
0
Інші вірші поета
Поки за вікном осінь Піти в кіно планета Замало мрійників
Інші поети
Sarah Stewart
@Lady_with_sweets
kply
@kply
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4817
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10463