паскудно хворіти самотнім
Вікторія Яковчук
паскудно коли кохання не пише і перші обов'язки в житті безтурботнім але ще більше паскудно хворіти самотнім холодні руки але лоб гарячий стали гучнішими звуки знову самотність, знову невдача брязькіт ложки віддає прямо в скроні і тільки книжки у твоїй кімнаті, у твоїй долоні і той червоний светр давно перестав гріти байдуже що покаже термометр коли однаково нíкому підвезти ліки
2020-12-28 15:12:18
6
0
Інші вірші поета
Батьки виховували нас інакше Піти в кіно Ти ніби дорослий Місто
Інші поети
Corry T'Erickson
@Corry_T_Erickson
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5342
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2603