із тіні

virvechka

хіба може так душа боліти хіба може вона так проситися на волю по всьому тілу судоми ломлять розповзаються як чортові змії і крапель свідомості не вистачає і ні плеча і якщо потопаю відтепер то в рутині так бува знаю що не свята за спиною зі смерті рука і прощати свавілля зазнавати кожен раз терпіти тихо ходити коли я так навчилась? де помилка? у чім причому намагаюсь не марити але все одно щось застряга як позбавитися самої себе?

2022-11-14 22:14:04

Інші вірші поета

порожні вулиці занепад, як поклик душі |с|трата па|губний

Інші поети

Dragana Boskovic

@justletmesleep

-Rayures

@Catalina_P

Momen ali

@momen_ali

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12510

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1985