із тіні
virvechka
хіба може так душа боліти хіба може  вона так проситися на волю по всьому тілу судоми ломлять розповзаються як чортові змії і крапель свідомості не вистачає і ні плеча і якщо потопаю відтепер то в рутині так бува знаю що не свята за спиною зі смерті рука і прощати свавілля зазнавати  кожен раз терпіти тихо ходити коли я так навчилась? де помилка? у чім причому намагаюсь не марити але все одно  щось застряга як позбавитися самої себе?
2022-11-14 22:14:04
3
0
Інші вірші поета
ВИПЛОДОК за обрієм 3π + 3я па|губний
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Ambre Stievenart
@Ambre_1506_
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9020
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12456