марнотратство
завжди стикайся з осудом який лягає лляним покривалом травмуй свою дитячу психіку під незакритим краном додавай у сіру буденність захламидження говірке з псячим гавкітом став ставки — що ми кажемо смерті? — не сьогодні! і вперто казись якщо в твоїх очах безлад постійний годуй самотність у кріслі не молися богам з зачаття вони поїхали у відпустку 24 зранку заховай свої манаття у дорожню сумку поїдь але навіть там тебе ніхто не чекає не знати що за альтруїзм огортає горло і давить до кислоти тягучо-гіркої за шиворот стікає піт і передусім не повторюй хто винен, а хто ні
2022-11-23 22:53:32
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1884
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12371