марнотратство
завжди стикайся з осудом який лягає лляним покривалом травмуй свою дитячу психіку під незакритим краном додавай у сіру буденність захламидження говірке з псячим гавкітом став ставки — що ми кажемо смерті? — не сьогодні! і вперто казись якщо в твоїх очах безлад постійний годуй самотність у кріслі не молися богам з зачаття вони поїхали у відпустку 24 зранку заховай свої манаття у дорожню сумку поїдь але навіть там тебе ніхто не чекає не знати що за альтруїзм огортає горло і давить до кислоти тягучо-гіркої за шиворот стікає піт і передусім не повторюй хто винен, а хто ні
2022-11-23 22:53:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1485
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9699