|с|трата
virvechka
ліс густий та темний стоїть монахиня з відром на початку Всесвіту крутить веретено з арканом довір'я примарних страхів вона б'є у тім'я твоїх внутрішніх ворогів ті прокидаються жують сніп сіна і вимощена прямо до костомахи дорога і розвертається під нутром крига б'є об розпуку одиноких сього літа — я вірую в бога, та не вірю в людину. сказала так стара монахиня і стала на кінець світу
2023-01-07 00:58:30
4
0
Інші вірші поета
ВИПЛОДОК марнотратство вершина 3π + 3я
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
White_Fox_
@White_Fox_
mrs_nali
@mrs_nali
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2470
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9245