борги
попередження: авторська пунктуація я завжди виплачую борги з тривалим інтервалом, але все ж; роблю помилки, [як інакше?] і розвиваю теорію  власної жалюгідності — інше з поміж тим; мішаю домішки практичної цинічності. не виходить спати  вечорами  з несправними каліцтвами, тому купую краплі проти втоми гойдаю, вигодовую страхом  дияволів, поячи власним упередженням, і полюси землі  рівняються недосяжним. звисока розмовляю з першим пересічним, в кишені не маючи ні гроша, але ж дивацтва, то не потворність — то неповторно, тільки з присмаком мигдального  молока, котре і так не вживаю, а по ідеї б мала. тягну з розмовами, а власне і з життям; наперед проговорюю: «я — і н ш а!» — але все ж така, щоправда, з рамками вічного (недо)спокою лиця. недосконалість у фразах хапає за живе, мертва без цілі як огризок горизонталі так і не проведеної на аркуші. раніше виплачувала борги, закриваючи двері, зрештою ж перестала гратися у вигадані звинувачення.
2022-12-05 22:39:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1670
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2504