Тихо...

Vita Khut'ko

Тихо...Ти чуєш як краплі дощу Падають і розбиваються? Колись я, напевно, тебе відпущу, Бо вірю, що мрії збуваються. Тихо... Ти знаєш, як важко кохати? Ти знаєш... бо ти вже кохав... Ти знаєш, як страшно страждати, Як сохне кров, зроблених ран? Тихо... Рахую хвилиночку кожну, Як серце на воленьку проситься. Тебе кохати не можна, А так сильно хочеться. Тихо... Вже капають сльози в долоні... І стерті із пам'яті мрії. Я знов одиноко сьогодні Прошу у дощу хоч надії.

2020-09-27 12:21:06

Інші вірші поета

___ _ _ _

Інші поети

Татьяна Семенюк

@Belka15

Лев Ковський

@LevKo

Violetta Sydorova

@_vio_sydorova_1008_

Схожі вірші

Всі

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

7827

І сиділи, курили

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.

4169