Тихо...
Тихо...Ти чуєш як краплі дощу Падають і розбиваються? Колись я, напевно, тебе відпущу, Бо вірю, що мрії збуваються. Тихо... Ти знаєш, як важко кохати? Ти знаєш... бо ти вже кохав... Ти знаєш, як страшно страждати, Як сохне кров, зроблених ран? Тихо... Рахую хвилиночку кожну, Як серце на воленьку проситься. Тебе кохати не можна, А так сильно хочеться. Тихо... Вже капають сльози в долоні... І стерті із пам'яті мрії. Я знов одиноко сьогодні Прошу у дощу хоч надії.
2020-09-27 12:21:06
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13474
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5070