Тихо...

Vita Khut'ko

Тихо...Ти чуєш як краплі дощу Падають і розбиваються? Колись я, напевно, тебе відпущу, Бо вірю, що мрії збуваються. Тихо... Ти знаєш, як важко кохати? Ти знаєш... бо ти вже кохав... Ти знаєш, як страшно страждати, Як сохне кров, зроблених ран? Тихо... Рахую хвилиночку кожну, Як серце на воленьку проситься. Тебе кохати не можна, А так сильно хочеться. Тихо... Вже капають сльози в долоні... І стерті із пам'яті мрії. Я знов одиноко сьогодні Прошу у дощу хоч надії.

2020-09-27 12:21:06

7

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1536

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

74

1

3706