Тихо...
Тихо...Ти чуєш як краплі дощу Падають і розбиваються? Колись я, напевно, тебе відпущу, Бо вірю, що мрії збуваються. Тихо... Ти знаєш, як важко кохати? Ти знаєш... бо ти вже кохав... Ти знаєш, як страшно страждати, Як сохне кров, зроблених ран? Тихо... Рахую хвилиночку кожну, Як серце на воленьку проситься. Тебе кохати не можна, А так сильно хочеться. Тихо... Вже капають сльози в долоні... І стерті із пам'яті мрії. Я знов одиноко сьогодні Прошу у дощу хоч надії.
2020-09-27 12:21:06
7
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10109
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4428