Небо
Неначе тону я в небо, У вирій глибокий, синій. Немає нічого більше, Вітер лише осінній. Тихо несе повітря Щось, що немає назви. Завтра немає більше… Лише тепер і завжди...
2021-11-04 10:10:08
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
dmmhoma
Тону у небі))) або "я лину у небо"))) Знаю, автор завжди правий))) я не сперечаюсь))) але мимоволі відчуваю бажання поправити ))) не зважайте))) Гарно вийшло: сум, порожнеча, проте красиво))) Дякую)
Відповісти
2021-12-30 06:58:28
1
Виталий Гречка
@dmmhoma Це спогад скоріш, коли кілька годин дивитись в небо, особливо десь в горах воно затягує як у вирій. Любив так в дитинстві ) п.с. тут написав саме так як йшло, у кожного свої особливості сприйняття мабуть, дякую!
Відповісти
2021-12-30 11:44:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1485
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1813