Небо
Неначе тону я в небо, У вирій глибокий, синій. Немає нічого більше, Вітер лише осінній. Тихо несе повітря Щось, що немає назви. Завтра немає більше… Лише тепер і завжди...
2021-11-04 10:10:08
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
dmmhoma
Тону у небі))) або "я лину у небо"))) Знаю, автор завжди правий))) я не сперечаюсь))) але мимоволі відчуваю бажання поправити ))) не зважайте))) Гарно вийшло: сум, порожнеча, проте красиво))) Дякую)
Відповісти
2021-12-30 06:58:28
1
Виталий Гречка
@dmmhoma Це спогад скоріш, коли кілька годин дивитись в небо, особливо десь в горах воно затягує як у вирій. Любив так в дитинстві ) п.с. тут написав саме так як йшло, у кожного свої особливості сприйняття мабуть, дякую!
Відповісти
2021-12-30 11:44:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1656
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1232