І вже ніколи
vlusya
І я вже не поцілую твої вуста. Не загляну в твої карі очі. Кожної ночі наодинці сама з собою теревенню про наші ночі. І хто б спитав чи знала колись тебе,то мої вуста промовлять "Ні" і замкнуться від болі, якою горю кожного дня. Нестерпно мені пам'ятати про тебе як про людину,котрій колись я зізналася в коханні, а тепер згораю до тла. І ніколи не судилося мені бути з тобою,то ж покинула, хоча зараз не раз про це шкодувала,і здавалось,що Це вже кінець.
2023-05-06 09:15:44
2
0
Інші вірші поета
Дощ Ми Місяць Кохання
Інші поети
The Dead Poet.
@TheDeadPoet_hr
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9196
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12293