А ми збиралися в дорогу
А ми збиралися в дорогу, Неначе то остання путь. Зітхання, кафельна підлога. — І парасольку не забудь. Що треба? Чемно посміхнутись, Удати лад, зіграти спокій. «Ми разом, щойно повернулись!» Від сорому палають щоки. У тиші гомоніло серце, Удари грому, сірий дим. Я турбуватимусь про тебе. — ты зонтик всё-таки забыл. 04.10.22
2022-12-17 13:07:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4249
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3612