Всем людям, которых я прежде любила
Мой облик слишком губителен для взора чужих детей. В каскаде секунд мне бы хоть миг никуда не спешить. Несу до столешницы пригоршню старых монет, Для сердца — ружьё, водворю меж бровями мишень. Со счастьем до края покоится старый кувшин. Мне видится мрак поглощающий, прячусь и злостно кричу — Устрашающий взгляд исподлобья в квадрате морщин. И вот наконец я готова ужиться, Со всеми, кто прежде не смел осуждающе бить по плечу. Не зная, как плыть, я ныряла за теми, кто плавно тонул. Тянула время и время тянуло руки. Заросли год спустя сорняками знакомые тропы, На прогулку по ним зачастую хватало суток. Не спасать, а спасаться бы бегством от тех, кто останется прочерком. Время требует этим ошибкам вырыть могилу. У меня так уныло потешным был каждый проделанный шаг, Даже написана ода всем тем, кого прежде любила.
2022-12-17 13:05:08
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Поліна Богаєвська
спасибо!! ❤️
Відповісти
2023-04-10 06:39:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3508
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2288