я не розумію твоєї мови

Поліна Богаєвська

я зігрію відвар на рукотворній плитці. спирайся на плечі мої, неначе кульгавий на милиці. неначе чужий, а ніби-то голосом любий: не збагну, чи вітер шепоче, чи просто грається листям. мати спитає, який зараз день і місяць? жовтень. а я удаю, ніби ранок лютого. це сон, це хвороба, це марево, просто наснилося: шепіт у скроні, що змушує знову здригнутися. я не тямлю жодного слова твоєю мовою. або прикидаюся, наче не знаю вітань. благаю, не слухай моєї людської потвори, або припини ці нестерпні зухвалі зітхання. 31.03.23

2023-04-02 12:52:29

Інші вірші поета

Витягати з ліжка Мальчик в полосатой пижаме Последнее, что я хочу сделать Dad-related concerns

Інші поети

Julian de Sousa

@juliandesousa

Олександр Строков

@just_write

Olya Shmagailo

@Olya_Shmagailo

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8892

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15778