Директор по подвязке облаков
Он лично со мной не беседовал, нам было совестно. Лишь бродил в переулках призраком каждой дождливой ночью. Он гражданин этой знобкой паршивой планеты — директор по подвязке облаков, если быть точным. От трещин зрачков до заноз на мизинцах и шрамов Он щадит свою розу и мостит каменный остров. Он — гражданин опустевшей холодной державы, В упадке повисший над полом и некой пропастью. И однажды синхронно мы вскинем ресницы в закат. И может внутри что-то дрогнет, как дергались руки директора В попытках стянуть поуже петельки пропащего плана, Дабы достичь леденящего душу эффекта.
2022-12-17 13:03:19
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12851
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2373