Директор по подвязке облаков
Он лично со мной не беседовал, нам было совестно. Лишь бродил в переулках призраком каждой дождливой ночью. Он гражданин этой знобкой паршивой планеты — директор по подвязке облаков, если быть точным. От трещин зрачков до заноз на мизинцах и шрамов Он щадит свою розу и мостит каменный остров. Он — гражданин опустевшей холодной державы, В упадке повисший над полом и некой пропастью. И однажды синхронно мы вскинем ресницы в закат. И может внутри что-то дрогнет, как дергались руки директора В попытках стянуть поуже петельки пропащего плана, Дабы достичь леденящего душу эффекта.
2022-12-17 13:03:19
0
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5119
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3267