Star shopping
Де ти є? Почекай-но на мене ще трохи. Я з’явлюся примарою слідом за першим промінням. Покажу тобі все, що навчилась без тебе робити, Як з чудовиська стала цілком собі гарним створінням. Я не знаю її: вона гучно бажає здоров’я, Потопає в плітках і шепоче на вухо відразливо. І щоразу стискає міцніше руки на грудях, Але головніше, що ви з нею навіть не сваритесь. Хто я є? Цілковите презирство і купа лахміття. Без одежі холонуть кінцівки, а вітер плутає волосся. Врешті-решт, що я знаю, полишу рядками гранітними, Ти в ладу, от і все, ти щасливий, нарешті збулося.
2022-12-17 13:04:41
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6715
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12605