103, 112, 911
Поліна Богаєвська
103, 112-1. Сплетіння рожевих судин. Спотворення кольору шкіри Заради безпеки і миру. 103, 112-1, Обійми безбарвних стін. Уривчасте дихання тіні, Руйнація, морок, прозріння. 103, 112-1. Відсутність квітчастих крил. Безсоння, жалоба і біль. На жаль, чи на щастя — живий. 25.07.23
2023-07-25 05:56:40
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шаула
Гадки не маю про що, але стильно
Відповісти
2023-07-25 09:51:58
1
Поліна Богаєвська
@Олег Шаула дякую!
Відповісти
2023-07-27 06:22:05
Подобається
Н Ф
Напевно це про якогось воїна, що вижив, коли надія на це була втрачена
Відповісти
2023-08-25 07:48:35
1
Інші вірші поета
Star shopping не молчи Я плакал. Густаву Ару Марія Арго
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4618
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3509