103, 112, 911
Поліна Богаєвська
103, 112-1. Сплетіння рожевих судин. Спотворення кольору шкіри Заради безпеки і миру. 103, 112-1, Обійми безбарвних стін. Уривчасте дихання тіні, Руйнація, морок, прозріння. 103, 112-1. Відсутність квітчастих крил. Безсоння, жалоба і біль. На жаль, чи на щастя — живий. 25.07.23
2023-07-25 05:56:40
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шаула
Гадки не маю про що, але стильно
Відповісти
2023-07-25 09:51:58
1
Поліна Богаєвська
@Олег Шаула дякую!
Відповісти
2023-07-27 06:22:05
Подобається
Н Ф
Напевно це про якогось воїна, що вижив, коли надія на це була втрачена
Відповісти
2023-08-25 07:48:35
1
Інші вірші поета
Lviv С днем рождения Звезды шепчут Ты
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Arin lee
@XxunchartedXx
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3549
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5977