103, 112, 911
103, 112-1. Сплетіння рожевих судин. Спотворення кольору шкіри Заради безпеки і миру. 103, 112-1, Обійми безбарвних стін. Уривчасте дихання тіні, Руйнація, морок, прозріння. 103, 112-1. Відсутність квітчастих крил. Безсоння, жалоба і біль. На жаль, чи на щастя — живий. 25.07.23
2023-07-25 05:56:40
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шаула
Гадки не маю про що, але стильно
Відповісти
2023-07-25 09:51:58
1
Поліна Богаєвська
Відповісти
2023-07-27 06:22:05
Подобається
Н Ф
Напевно це про якогось воїна, що вижив, коли надія на це була втрачена
Відповісти
2023-08-25 07:48:35
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1519
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1480