LIL PEEP - Angeldust
Ці очі бачили занадто багато нестерпного, А душу крутило від болю і сотень оманливих висловів. День справді чудовий, він спершу про це зазначив, І потім помітив, що Хлопчик у Дзеркалі вистояв. Та час не лікує так швидко, як мама казала, А ти ніякий не мікрокосм, а всесвіт. Ти небом крокуєш, збираючи зоряне сяйво, За погляд пронизливий заздрісно прозваний деспотом. На згадку про силу, стокрильну могутність духу, Єдине, що треба, вчасно прикласти лід. Він жив, він палав, а наразі лежить забутий, Помножений ніччю на ксанакс та фентаніл. Якби тоді знали, що доля планує зраду, Малює секундами шлях за морську далечінь, Життя уві сні не здавалося б досить привабливим, А любов проявляли б без жодних на те причин. Звіт токсикологів – тіло вкривається кригою, І все, що лишилося після – сіпати плечі, Серце крихке не мало так швидко стихнути. Засинай, пташенятко, побачимось. Безперечно. 09.02.23
2023-02-09 18:22:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4803
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5724