Lviv
Ти ніколи не був мрією, але справдився в моєму житті. Сонячні стріхи, вузенькі провулки, Купа туристів, пихата лексика. Наше спаплюжене его на поверхні дзеркал. І все, що я пам’ятаю з цієї подорожі — Інтим, ще інтимніша лірика, Балачки і сучасний метал. Ти не тиснув величчю в грудях, Неначе дитина гострим підборіддям продавлює під собою матрац. Ти не був ані другом, ані ворогом, Ти не клаптик паперу, ані товстенний форзац. Ти є повінь, ти вранішні дзвони, ти льодом вколоті лілії, Ти мій вічний напарник суму, ти мої найтепліші обійми. 04.11.22
2022-12-17 13:09:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2416