Lviv
Ти ніколи не був мрією, але справдився в моєму житті. Сонячні стріхи, вузенькі провулки, Купа туристів, пихата лексика. Наше спаплюжене его на поверхні дзеркал. І все, що я пам’ятаю з цієї подорожі — Інтим, ще інтимніша лірика, Балачки і сучасний метал. Ти не тиснув величчю в грудях, Неначе дитина гострим підборіддям продавлює під собою матрац. Ти не був ані другом, ані ворогом, Ти не клаптик паперу, ані товстенний форзац. Ти є повінь, ти вранішні дзвони, ти льодом вколоті лілії, Ти мій вічний напарник суму, ти мої найтепліші обійми. 04.11.22
2022-12-17 13:09:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2102
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2172