Я зол

Поліна Богаєвська

Я злюсь на весь мир и на каждого в нем человека. Я зол и готов зацепить плечом рядового прохожего. Я спорить могу из-за разницы цен и во времени, Я так зол, что любому хочу зарядить со всей силы по роже. Я терпеть не могу обниматься, учтиво здороваться. Я зол, моя ненависть свила мне кокон из шерсти. Я злюсь каждый раз и кутаюсь в старый камзол. Я страшен, как черт, и у нас у обоих нет сердца.

2022-12-17 13:06:29

Інші вірші поета

Звезды шепчут Dad-related concerns Я зливою С днем рождения

Інші поети

Надин

@mindmap

Alis Tulupa

@alis_tulupa

Juli Tenera

@Poetess

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4300

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11445