Святые
Святые вершат святые дела, Святому везде почёт и хвала, Убогий, слепой, попрошайка (Нищих людишек презренная шайка), – Вот благодатная почва, нагие тела: Делу святому презренна хула. Нищий протянет просящую руку, Убогий прогонит застывшую скуку, Згонят ухмылку зеници слепца – Серце не дрогнет лишь у глупца. Что ты им скажешь, почтенный святой: Мир безконечен, мир непростой?.. Разума нет, лишь облик земной, Мир недоступен, мрачный, немой, Голые плечи, следы на спине: Убогие мысли в убогой стране. В ней не вершатся благие дела, Их черная зависть со света свела, – Бродит по миру страшная боль, Рану посыпала едкая соль. Убогий, слепой, попрошайка… Бродит по свету голодная шайка… Сделай дело святое – обогрей, накорми, Почтенный святой, нужду их пойми! Дай насытиться дряхлому старцу, В теле забиться остывшему сердцу, Слепцу укажи правильный путь, Юродивому слово сказать не забудь. Делу святому – первое дело, Время текуче, глядь – улетело… Убогий, слепой, попрошайка – Жаждущая жизни жадная шайка: Разума нет, желудок пустой, Не видит, что творит несчастный слепой. Крепкая хватка у злой нищеты – Не испытуй судьбу у опасной черты, Делу святому дай свободно идти, Слабому мира сего дай пройти… Вершат ли святые святые дела? Везде ли святому честь и хвала?..
2024-05-30 13:34:31
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4834
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11405