Не губи

Володимир Брама

Человек! Не губи летящую птицу, Бегущую стройную лань, Новую в Красную Книгу не вписуй страницу, Не сломай природы хрупкую грань. Красная Книга — боль и страданье Земли, Твоя, человек, летопись Не спеши вперёд, оглянись, Цветы, не расцвевшись, поникли. Человек! Если смог возвысить себя над природой, Если сделал ей опись, Облик ее, будь добр, не уродуй, Не дай случиться несчастью. Оглянись, Человек, посмотри на Землю, Стань её частью. ________________________________________

2024-06-12 07:21:46

Інші вірші поета

Космическая палитра Засучим рукава Несколько шагов В.С Высоцкому

Інші поети

Noura Mohsen

@any95

NieMi

@NieMi

Ann Korzhan

@Anna_Korz

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8963

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11979