В.С Высоцкому
Пусть обвинят меня в подражании, Пусть скажут: «Тоже мне, поэт... Перо взял и в упоении Писать пытается портрет». Пусть неуклюжим мой будет стих, Напрасными творенья муки, Но не напрасен вдохновенья миг: Спою пусть хрипло, но не ради скуки. Равнодушие, как сталь оков, Сжимало долго нас, Виденье сладких снов, Прогнал дерзаний час. Очнувшись, мы удивились: «Как долго длился сон!» И гневно возмутились: «Как мог окутать он!» Вдруг среди мёртвой тишины Возник гитары звук, Напомнил он обрыв струны И сердца прощальный стук. Вы слышите странный шум? Неужто так громко наши сердца стучат? Нет! Это цокот копыт — Это буря сюда летит, Это кони сюда спешат — Кони ищут своего седока... (Что ж, он и впрям здесь лежит...) Эй, смелей! Хватай за узду, Потяни за бразды — Испей чистого воздуха, Захмелей от быстрой езды. Ну что же вы!.. что же вы... Аль боитесь, что кони вас унесут, О крутой обрыв лоск сотрут? Что ж, тогда уйдите с пути, Дайте вон тому пареньку пройти, Дайте шаг ему сделать свой, Может быть, — главный, Может быть, — роковой.
2024-07-19 17:12:17
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12425
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4902