Босой ступил

Володимир Брама

Босой ступил в полевую траву, сбив пыль холодной росой, далёкое детство увидал наяву, сдавил горло комок тугой. Кузнечик звонко затрещал, уйдя от поступи моей, Прости... я дальше зашагал в жизнь: много нужно ей движений моих накала. Перешагну запрет, мозг напитаю памятью, ей вести меня вперёд — преградам спорить со страстью. Страстью к движению, противоборству и познанию, к новому и старому, старому и почему-то незабываемому. Уйду по утренней росе к новому, неизведанному, следы оставив на траве... Уйду к новому, неизвестному...

2024-10-07 12:19:30

Інші вірші поета

Остановись у кромки Неожиданно Жаль Не зови

Інші поети

Maee

@Maee

Олеся Шевчук

@Olesyya

Meri Veis

@meri_veis

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13434

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16923