Жаль

Володимир Брама

________________________________________ Жаль… Всё прошло так быстро — И первая любовь, и первая тоска. Но почему?! Ведь отношения были чисты, Как горсть дождём омытого песка. Сейчас мы в разных сторонах, Из нас, бесспорно, кто-то счастлив, Но не ошибусь, если скажу, во снах Мы часто возвращаемся в мир прекрасный. Сквозь толщу времени мы возвращаемся назад, До тех неописуемо трепетных минут, До ночи той, до тропки через сад… Мы возвращаемся, и… нас там ждут. Жаль, что прошло так быстро То, что потом пришло не раз, Но почему же в память так врезалося остро То чувство первое, покинувшее нас? Проходят годы… Всё так же расцветает сад, Всё тот же у влюблённых взгляд, Сияющие лица, чистота стремлений… То — зеркало судьбы, то – отблеск наших отражений.

2024-06-03 04:58:43

Інші вірші поета

Окину взглядом даль Засучим рукава Эпитафия Не зови

Інші поети

Angel Angel

@arayhel

Veronika Gold

@Goldenbum

Baby_17

@Baby_17

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13551

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2720