Засучим рукава
Зашевелилась мрачная масса, почуяв опасность, открылося веко спящего глаза — проснулася гласность. Взглядом пронизан воздух, пространство, облегченный вздох вырвался: сорвано убранство, гол бюрократ. Закопошилась бюрократия: вредны оказались мероприятия. Спящая красавица – застой, фанфары издали ей звук пустой, последний. Звучит другая музыка, другой мотив, идёт перестройка, стройка-ломка, отобраны бюро и крат — дрожи бюрократ, быть тебе битым стократ. Трещит Аппарат — пора на свалку: там места хватит, если вповалку. Засучим рукава, выгребим мусор слоённый, накопленный веками, не побрезгуем, возмём руками, змея зелёного и других окрасок. Ещё один бросок-мазок и будет царство светлых красок. ________________________________________
2024-06-08 19:06:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11149
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8216