безлика
Якщо чесно, ми жили у чварах Було різне: сонце, хмари. Тут різниця невелика, Просто стала я безлика. Не могла кохати більш його, Певно, не збагнути  вам того. Я пізнала це буття, Не чекала каяття Все ж таки когось кохала Просто трохи вже здавала. Мов  шаленою була, Вигоріла аж до тла .. Ми не мали більше плану, Час не зализав ту рану Як гадаєш, він кохав, Може марив, чи не спав, Та хоч був у нім порив? Я скажу вам: не любив!
2022-02-02 14:45:01
3
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2041
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4716