млість

Anna Tykholiz

Привіт, нумо чаю наллю. Знаєш, я тут, ще й досі стою Стою і німію від болю Мій біль - тихий плач від двобою Мій біль - це несказане слово Бути поруч з тобою так кльово.. Милий, тону, тону у думках, У твоїх ніжних, надійних руках, Прірва, що тут поміж нами Рве і без того болючії рани. Просто присядь, посиди тут зі мною В цім омуті, тихім покої. Цей спокій нас з'їсть, А потім ще й млість! Зачекай, стій, не іди Я не скою, не скою біди Я хоч тут, але все ще кохаю, Хоча сил моїх більше немає..

2022-02-02 11:50:20

Інші вірші поета

плечі безлика ти і я безбожно

Інші поети

Emily Prime

@Emily_Prime

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

dog 007

@dog_007

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2080

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3457