плечі

Anna Tykholiz

Його торкнулись мої плечі Це було зовсім недоречно Так по - дитячому і смішно Хоча ні трішечки не грішно Його торкнулись мої плечі Ми втратили дар речі Хоча його ніколи не було Зітхання мимоволі проросло Забрала геть я свої плечі І знову, знову порожнеча Вже не злякає вона нас Нехай вирішує все час!

2022-02-12 19:10:08

Інші вірші поета

ти і я безбожно безлика млість

Інші поети

Яна Войвич

@Yana_Voyvych

Gamila

@mariam_wael_2evw

Rose P. Silver

@dragonandfish

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4894

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2020