Потріскані стіни
Марія Відьма Дергача
Потріскані стіни, Затягнуті рани. Це місце, де колись бували, В майстерню ката переобладнали. Тіло повільно опускається додолу, Пенопласт прикрашає дорогу. Ми розбиваємось на друзки, Перезавантаження неможливе, Мозок не витримає погрузки, Свідомість-це лише облуда, Сьогодні є, а завтра, вже не буде. Мій погляд чіткість втрачає, Голос німіє, Горло стискає. Вірус підступний файли стирає. Хто я, вже не пам'ятаю, Білі плями, екран моргає, Екран погас. Мене вже немає. Процесор згорів, Будинок палає…
2020-10-07 04:17:44
2
0
Інші вірші поета
Імператори Некромант Янгол в обмані Не мовчи
Інші поети
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8510
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1310