Потріскані стіни
Марія Відьма Дергача
Потріскані стіни, Затягнуті рани. Це місце, де колись бували, В майстерню ката переобладнали. Тіло повільно опускається додолу, Пенопласт прикрашає дорогу. Ми розбиваємось на друзки, Перезавантаження неможливе, Мозок не витримає погрузки, Свідомість-це лише облуда, Сьогодні є, а завтра, вже не буде. Мій погляд чіткість втрачає, Голос німіє, Горло стискає. Вірус підступний файли стирає. Хто я, вже не пам'ятаю, Білі плями, екран моргає, Екран погас. Мене вже немає. Процесор згорів, Будинок палає…
2020-10-07 04:17:44
2
0
Інші вірші поета
Вогняні птахи Що кажу, не відаю Лиши собі Слова
Інші поети
Yantsya
@jankaa
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15860
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12400