Прямий Шлях
І -Я йду блукати посеред пустелі, Пекельним вІтрам одкривать лице, Шукати правду в брехні оселі, Йду, хоча я знаю не вернусь. Для мене не буде спочинку, Поки не знайду я вірну путь. Допоки із раба не перетворюсь, я в пана. Власника власної душі. - Чи ти осліп? Чи може збожеволів? Ти собі під ноги подивись! - Що там є нічого я не бачу. - А ти пильніше придивись! - А ти пильніше придивись! - О то нема мені чого робити! Роздивлятися бруківки камінці! Пора вже йти. - Ну, тоді йди! -Але куди? - В пустелю, сам казав. - Я казав? Не може бути! Не ляпнув я б такої дурні! Тоді куди мені? - Підеш за мною. З рабства визволю тебе Душу з пекла порятую. Ти тільки слухайся мене. - А що робити? -Треба вбити. - І оце й все? - Друже, це лише початок підожди. ІІ - Довкола мене гори трупів. Руки по лікоть забруднила кров. Коли ж одчиняться Ворота Раю? - Вже скоро друже, скоро вже. ІІІ - Вже осліп я. Нічого не бачу. Вже одчинилися Ворота Раю? - Вже готово, любий друже, йди. - Я бачу, ти дотримав слова. - БрехАть не можу я. Така моя природа. Йди вже, тобі пора. IV - Що таке чому лечу я в яму? Бездонну яму, що нема кінця? - Твій рай довічний- Темна ПустотА. - А як же Рай? Душі безцінна Воля? - Вона рабинею ніколи не була, Рабом був ти, своїх пустих ілюзій. Від них не захотів піти. - Ти обманув мене! - Я сказав дивись під ноги, Ти захотів повірити мені. - Ти не маєш права на брехню! А я не брешу, Я тільки обираю правду. - Що ти мелеш, мерзотнику! Ти не дотримав слова! - Ти сам зійшов з дороги. Прямого Шляху, збитого Творцем. - І де ж, він є? - Під ноги подивись.
2020-02-21 06:56:41
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1723
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1453