У сутінках
Марія Відьма Дергача
Серія: Чорне та біле Я охороняю твій спокій, Не бійся, йди спокійно. Моє світло завжди з тобою. Йди цією хвилястою тропою. Ми готові до двобою. І тому, спокійною ходою, Назустріч темряві йдем. Каплицю старовинну відімкнем. Темрява вагою насідає, Стежечку тоненьку ховає. Та ти не бійся, Я вкажу дорогу. Ти приготуйся, Скоро ми повернемось додому.
2021-05-21 18:12:17
3
0
Інші вірші поета
Розкажи мені казку Чарівний горішок Некромант Серце
Інші поети
EvGor
@EvGor
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11518
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2719