Я ненавиджу прощатись
(18+)
Я ненавджу прощатись Пролог: Ненависть і Біль прийняли форму цих слів Аби розказати як з тобою поруч я тлів У темрямі,на кухні ми з'єднались у єдине Смуток,біль і розпач із наших сердець лине В обіймах неменуче гинули і народжувались знову Дивлячись на твою красоту я втрачав мову Ти крижаними сльозами умивала мої уста Одна думка,як-кінжал і ран від нього більше ста Я ненавиджу прощатись я пив сльози твої,сльози лились по моїх губах І здавалося б що вічність будемо ми поруч,але це був просто баг Ти поїхала,а я кричу голосно і тихо-щоб ніхто не чув водночас Як поранений корабель йду на дно і затонути слід мені вже час Під водою я один,не чути мого крику Прошу,врятуй мене подавши тонку руку Давай ми знову разом закружляємо у танці Давай я знову прибіжу до тебе в ранці Давай ми знову випємо вино за гаражами Давай ми відстань будемо протикати кожен день ножами І ми пропали і в горлі в мене ком Тому прошу,убий мене своїм цілунком
2018-12-21 22:06:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2778
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2626