Нарешті люди знову показують своє лице
(18+)
Почався день, істоти знову надівають цю кляту маску У той момент коли сам Бог спостерігає із небес Вони зі щирістю благатимуть у нього ласку Стають навколішки і моляться як той слухняний пес І просять в один голос про схожу маячню,молитви їхні як конвейер Товчуть руками дружно в сердце,обіцяючи сповідувати віру Та Бог забив на них давно, узявши в руки свій старенький плеєр Вдягнув навушники,включив на повну гучність мп3 і слухає "Земфіру" Наш батько шарить ,він знає що брехнею від нас тхне Коли прийде час він гаряченне сонце за небокрай штовхне Почалась ніч ,за нею слідом повилазили всі вади людства Блуд,Похуїзм,Богохульство,Заздрість,Фальш-цим пахне в повітрі На щастя люди знаходять себе у брехні,зраді,дозі і літрі І їм плювати що сам Бог спостерігає з раю Вони не бачать перед собою краю У цей вечір вони тиняються ,вони щасливі Вони будуть раді найсильніший зливі І Бог який наспівує "Placebo" розуміє це Нарешті люди знову показують своє лице
2018-12-09 00:46:05
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2380
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1733