Деградація суспільства.
Диктує мода свої тренди, І так за модою йдемо. Ми задивляємось на бренди, І в штучнім світі живемо. Немов ті ляльки з паролону, Вбираєм інтернетний хлам. Своє життя,мов на долоні, Ми запускаєм в інстаграм. На радіо попса лунає російськомовних співаків, А своє ,рідне ,забуваєм, Бо бач не в тренді їхній спів. Життя в смартфонах– звична справа, Усе фіксується на них: чи то урок,а чи забава,чи маску вдіти хтось не встиг... Російська мова, мов державна, А "суржик"просто ріже слух "какая разніца"я чую, Бо бач,для них, расея друг. Нема в людей своєї думки, Ми завжди слухаєм когось. Нас телебачення зомбує, А ми ,як вівці, ведемось. Де ж наші цінності поділись??? Культура й справжній героїзм??? Ми ж УКРАЇНЦІ,пам'ятаймо, Тож проявім ПАТРІОТИЗМ!
2020-10-09 19:15:55
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3924
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4054