Вірші
Навіщо ми страждаємо?!..
Навіщо ми страждаємо,
Кому це до вподоби,
Чому нас поглинають
Невдачі та хвороби?,
Чому на кожнім кроці
Суцільні перешкоди?–
Бо ми не прагнем жити,
Не прагнем до свободи.
Не любимо себе ми
Немає в нас мети,
Ми опускаєм руки,
Не хочем далі йти.
Ми терпимо образи
І допускаєм біль...
А щоби щось змінити,–
Потрібно мати ціль.,
Потрібна сила духу,
Наснага до життя
І витримка залізна,
Й характер,як броня.
Любіть себе,ростіть духовно,
Формуйте свій світогляд.
Примножуйте свої знання,
Тверезий майте погляд.
Не заздріть і не докоряйте,
Із позитивом світ сприймайте.
А перешкоди вдало оминіть,
Свій затишок самі собі творіть .
4
0
315
Відкрий свої очі.
Відкрий свої очі —побачиш життя,
Зрадіє серце, заплаче душа,
Забудь все погане,згадай про добро,
Тоді ти відчуєш в житті лиш тепло.
Та важко відкрити,бо сльози течуть,
І рани болючі лиш смуток несуть.
І я сумувала,і сльози текли...
Та раптом згадала,що десь,там,є ти...
Та хто ж ти?І де ти?
Хто мрія моя?
Мабуть добре серце і щира душа...
Якби ж то знайшлася людина така,
Йому б я віддала все своє життя.
Та раптом здається,що світ вже пустий,
Ідеш ти по ньому і наче сліпий,
Не бачиш нічого,лиш синєє небо,
Й здається,що хтось там,чекає на тебе...
Та раптом подумаю я несвідомо,
Що хтось там чекає на мене удома:
Усі мої друзі і моя сім'я,
Й можливо десь там,добре серце й душа ...
Це ж є моє щастя...
Й прокинулась я...
Відкрила я очі і впала сльоза—
Повільно тоді підійшла до вікна...
Це ж є моє щастя,уся ця Земля.
Не важко відчути,що ти не сама,
Лиш очі відкрий —і побачиш життя!
5
0
345
На вічну пам'ять...
Живеш життя і кожним днем радієш,
Будуєш плани і про щось ще мрієш...
Та враз одна подія все стирає,
Усе темніє і довкола завмирає...
І ти не можеш зрозуміти,ну для чого?
Ну що він, Господи,зробив тобі такого?
За що ,його,від нас ти забираєш,
Усю сім'ю в сльозах ти залишаєш...
Та потім заспокоюєш себе,що він, від нас, у кращий світ іде.
Його зустріне батько й обійме,
І за собою в вічність поведе.
Та якось важко це збагнути,
Не можеш горе це забути,
І все чекаєш,що прийде
І усміхнеться й обійме...
І пройде ще багато часу і пролетять роки...
Та в пам'яті завжди ти будеш,
В серцях ти будеш навіки.
Ти знай,тебе всі пам'ятають,
І мати плаче,брат скучає,
Всі рідні хочуть повернути,
Й не можуть друзі всі забути.
Хай лебединим пухом буде тобі земля,
І вічним і щасливими на небесах життя.
4
0
326
Героям Небесної Сотні!
Майдан!
Усе горить,палає,
Там українці Волю здобувають.
Протести,сутички,бої
Усе палає,все в вогні.
Летить бруківка,горять шини,
Там запах диму та бензини.
За барикадами Вони,
Найкращі Доньки та Сини.
Усі гуртом,пліч о пліч,
До кінця!
До перемоги,до найкращого життя!
Завзято в наступи ішли,
То сотні в боЮ полягли.
Безжалісно, холоднокровно розстріляли...–
кати прокляті,нелюди,вандали.
Ці сльози,біль і розпач матерів,
Щоб до кінця життя ви відчували.
Небесна Сотня —Герої на віки!
Найкращі українськії сини.
Ми вам вклоняємося до землі ,
Для нас ви не померли,
Ви ЖИВІ!🕯️
7
0
296
Без назви.
Так хочеться до тебе доторкнутись
Так хочеться відчути подих твій,
З тобою хочеться заснути і проснутись,
Та жаль лише одне,що ти не мій...
Я б губ твоїх торкнулася губами,
І подих твій по шиї вмить промчав,
Не було б зовсім відстані між нами,
Ти б міцно так до себе пригортав...
4
0
240
З Прийдешнім Новим Роком!
Ну ось! Залишився по- заду Старий рік
Ох і добряче він життя нам дав,
Для когось він був щедрий і легкий,
Ну а комусь і нерви потріпав.
Ну,що ж, спокійно видихайте,друзі,
Бо Рік Новий стоїть вже на порозі,
З новими силами до нас іде,
Надіюсь щось хороше принесе.
Надіюсь будуть зміни -і значні!
Надіюсь буде крапка в цій війні!
І накінець всі воїни й солдати
Опустять вниз всі свої автомати.
Надіюсь я,що мудрі стануть люди,
Навчаться поважати всіх і всюди,
Навчаться другу руку подавати,
Не скиглити,не нить,а працювати.
А ще,надіюсь,що здорові будуть діти,
Що в цій державі їм буде чому радіти.
Ну і для Вас скажу я добре слово...,
Щоб не встидались Ви своєї мови
Щоб пам'ятали свою Батьківщину,
І шанували всю свою Родину.
Уміли Ви любити і прощати,
І навіть ворога навчились поважати.
Щоб Ви не знали горя і біди,
Щоб сміх лунав усюди і завжди.
А ще живіть,радійте і співайте,
Закохуйтесь,подорожуйте,усміхайтесь,
Із оптимізмом по життю ідіть,
Коротше кажучи, РАДІЙТЕ і ЖИВІТЬ!
5
0
261
Молодому подружжю...
Любіть Ви один одного,
Цінуйте,поважайте,
Не витрачайте час даремно,
Про молодість не забувайте.
Ходіть в кіно,подорожуйте,
Цілуйтесь під дощем,танцюйте...
Робіть сюрпризи, даруйте подарунки–
Ранкова кава в ліжко,
Обійми, поцілунки...
Такі дрібнички зближують,
Поєднують серця,
Запалюють стосунки,
Покращують життя.
Не заганяйте шлюб у побут,
І не втрачайте інтерес,
Хай він у Вас буде кайфовим,
І з кожним днем росте прогрес.
Робіть усе на позитиві,
Й останнє–
Будьте Ви щасливі!
2
0
303
Над прірвою.
Стою над прірвою одна,
Ну а довкола тишина,
Лиш ворон щось там прокричить,
А в голові щось так шумить...
Не чую я своїх думок,
Один зробити хочу крок...
Ну а вже дальше–
Будь що буде,
І байдуже,що скажуть люди.
Набридло це нудне життя–
Коли за горло здавлює рука,
І кожен крок твій,наче під прицілом,
Це каторга,тюрма,а не життя...
Я в світ прийшла для того,щоб жити,
Радіти,посміхатись,народжувать дітей і їх ростити...
Тож годі, треба відступити...
5
0
258
Коханці.
Вони таємно зустрічались,
Адреналін їх захопив.
Без пам'яті вони кохались,
Проте ніхто з них не любив.
Вона в авто його сідала
І вони мчалися у даль
В якомусь лісі зупинялись
І він зривав із неї шаль,
Вона тремтячими руками ,
Знімала з плеч його пальто,
Обпершись обома ногами,
Об його збуджене єство
Він швидко зняв з неї сорочку,
Й відкинув ніжно на сидіння,
Губами впився в її шию
Немов вода в чиєсь коріння
Куйовдив пальцями волосся
І грався із її соском
А губи опускались нижче
І зупинились над лобком.
Гаряче тіло вигиналось
Мурашки бігли табуном
Він пестив пальцями тендітно
Ласкав завзято язиком...
Вона підвелася граційно,
Вся збуджена,уся шалена,
Мов кішка стала на коліна
Й торкнулася до його члена...
А він дививсь у її очі
Зіжав в кулак її волосся,
Напружено чекав фіналу–
Та це чомусь не відбулося ...
Продовжили вже на капоті...
Вона обперлася руками,
Свою тонку прогнула спину,
Він увійшов до її лона
І це все було беззупину.
Чим раз і поштовхи стихали,
А дихання було все важче
Вони стонали і стонали,
Бо їм було все краще й краще...
Ось пік...Ще трохи...
Він втомився...
Вкусив її за мочку вуха,
А потім плавно зупинився.
І ось мурашки знов промчали,
А потім сильно обпекло,
Вони хвилину так мовчали,
А потім сіли у авто.
Він запалив свою цигарку,
Відкинувшися на сидіння.
Вона вдягалась неквапливо,
А у ногах було тремтіння...
Поволі пристрасті вщухали,
Вона дивилась у вікно
І всю дорогу так мовчали,
По трасі мчалося авто...
6
0
233
Деградація суспільства.
Диктує мода свої тренди,
І так за модою йдемо.
Ми задивляємось на бренди,
І в штучнім світі живемо.
Немов ті ляльки з паролону,
Вбираєм інтернетний хлам.
Своє життя,мов на долоні,
Ми запускаєм в інстаграм.
На радіо попса лунає
російськомовних співаків,
А своє ,рідне ,забуваєм,
Бо бач не в тренді їхній спів.
Життя в смартфонах–
звична справа,
Усе фіксується на них:
чи то урок,а чи забава,чи маску вдіти хтось не встиг...
Російська мова, мов державна,
А "суржик"просто ріже слух
"какая разніца"я чую,
Бо бач,для них, расея друг.
Нема в людей своєї думки,
Ми завжди слухаєм когось.
Нас телебачення зомбує,
А ми ,як вівці, ведемось.
Де ж наші цінності поділись???
Культура й справжній героїзм???
Ми ж УКРАЇНЦІ,пам'ятаймо,
Тож проявім ПАТРІОТИЗМ!
6
0
271
Дякую,солдате!
А знаєш,що,Солдате,Ти Герой!
І не соромся свого героїзму,
Ти мужній,сильний,справжній чоловік,
Живе у Тобі дух патріотизму.
Ти не злякався,не сховався,не утік...
До рук взяв зброю, ранець за плечима,
Залишив все і на передову,
Бо не байдужа Тобі доля України.
Так,так, Солдате,знаєш,Ти Герой!
Я повторюсь і буду повторяти,
Тобі вклоняюсь я аж до землі,
Моєї вдячності в словах не передати!
8
0
241
Якби...
Якби уміли ми любити і прощати,
Якби уміли гостям двері відчиняти,
Якби не заздрили,не насміхались,не гнобили...
Якби допомагали й розуміли.
Якби уміли руку подавати,
Якби навчилися минуле відпускати.
Якби усі батьків ми поважали,
Якби ми свою дружбу цінували...
Якби навчилися ми гумор розуміти,
Чужому щастю вміли ми радіти.
Якби своє навчились цінувати,
Уміли ми терпіти і чекати.
Якби не знали слова"вороги",
Тоді...тоді напевне,що не було би війни...
Подумай,варто це і чи це треба?...,
І в першу чергу розпочни із себе!
6
0
227
Чому так скучно стало в світі жити?!
Чому так скучно стало в світі жити,
Чому дорослими так хочуть стати діти,
Чому не ціниться вже простота в людині,
А стали гроші й статус на заміні.
Чому ми перестали цінувати,
Те,що довкола так приємне оку.
Чому нам важко дякую сказати,
Перепросити,чи подати руку.
Чому лінивими й гнилими стали люди,
Замість змінити щось,він скаже:"Най так буде..."
Й закрившись у собі на сім замків,
Чомусь соромитися стали ми батьків.
Чому нам важко книгу в руки взяти,
Ми ж звикли все з комп'ютерів читати...
Чому так скучно стало в світі жити,
Ніяк цього не можу зрозуміти...
8
3
223
