На вічну пам'ять...
Живеш життя і кожним днем радієш, Будуєш плани і про щось ще мрієш... Та враз одна подія все стирає, Усе темніє і довкола завмирає... І ти не можеш зрозуміти,ну для чого? Ну що він, Господи,зробив тобі такого? За що ,його,від нас ти забираєш, Усю сім'ю в сльозах ти залишаєш... Та потім заспокоюєш себе,що він, від нас, у кращий світ іде. Його зустріне батько й обійме, І за собою в вічність поведе. Та якось важко це збагнути, Не можеш горе це забути, І все чекаєш,що прийде І усміхнеться й обійме... І пройде ще багато часу і пролетять роки... Та в пам'яті завжди ти будеш, В серцях ти будеш навіки. Ти знай,тебе всі пам'ятають, І мати плаче,брат скучає, Всі рідні хочуть повернути, Й не можуть друзі всі забути. Хай лебединим пухом буде тобі земля, І вічним і щасливими на небесах життя.
2021-03-25 12:32:29
4
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1205
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1543