Героям Небесної Сотні!
Оксана Климко
Майдан! Усе горить,палає, Там українці Волю здобувають. Протести,сутички,бої Усе палає,все в вогні. Летить бруківка,горять шини, Там запах диму та бензини. За барикадами Вони, Найкращі Доньки та Сини. Усі гуртом,пліч о пліч, До кінця! До перемоги,до найкращого життя! Завзято в наступи ішли, То сотні в боЮ полягли. Безжалісно, холоднокровно розстріляли...– кати прокляті,нелюди,вандали. Ці сльози,біль і розпач матерів, Щоб до кінця життя ви відчували. Небесна Сотня —Герої на віки! Найкращі українськії сини. Ми вам вклоняємося до землі , Для нас ви не померли, Ви ЖИВІ!🕯️
2021-02-20 08:40:06
7
0
Інші вірші поета
Деградація суспільства. Коханці. Чому так скучно стало в світі жити?! Молодому подружжю...
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
alvahmara
@alvahmara
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3906
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4843