Над прірвою.
Стою над прірвою одна, Ну а довкола тишина, Лиш ворон щось там прокричить, А в голові щось так шумить... Не чую я своїх думок, Один зробити хочу крок... Ну а вже дальше– Будь що буде, І байдуже,що скажуть люди. Набридло це нудне життя– Коли за горло здавлює рука, І кожен крок твій,наче під прицілом, Це каторга,тюрма,а не життя... Я в світ прийшла для того,щоб жити, Радіти,посміхатись,народжувать дітей і їх ростити... Тож годі, треба відступити...
2020-10-11 19:43:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1634
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3706