Над прірвою.
Стою над прірвою одна,
Ну а довкола тишина,
Лиш ворон щось там прокричить,
А в голові щось так шумить...
Не чую я своїх думок,
Один зробити хочу крок...
Ну а вже дальше–
Будь що буде,
І байдуже,що скажуть люди.
Набридло це нудне життя–
Коли за горло здавлює рука,
І кожен крок твій,наче під прицілом,
Це каторга,тюрма,а не життя...
Я в світ прийшла для того,щоб жити,
Радіти,посміхатись,народжувать дітей і їх ростити...
Тож годі, треба відступити...
2020-10-11 19:43:46
5
0