Чому так скучно стало в світі жити?!
Оксана Климко
Чому так скучно стало в світі жити, Чому дорослими так хочуть стати діти, Чому не ціниться вже простота в людині, А стали гроші й статус на заміні. Чому ми перестали цінувати, Те,що довкола так приємне оку. Чому нам важко дякую сказати, Перепросити,чи подати руку. Чому лінивими й гнилими стали люди, Замість змінити щось,він скаже:"Най так буде..." Й закрившись у собі на сім замків, Чомусь соромитися стали ми батьків. Чому нам важко книгу в руки взяти, Ми ж звикли все з комп'ютерів читати... Чому так скучно стало в світі жити, Ніяк цього не можу зрозуміти...
2020-10-09 14:43:53
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дмитро Крушевський
Крутий вірш 😍 ви молодець 👍🙂
Відповісти
2020-12-12 22:59:18
Подобається
Оксана Климко
@Дмитро Крушевський спасибі💛💙
Відповісти
2020-12-14 12:20:59
Подобається
Дмитро Крушевський
Будь ласка 🙂
Відповісти
2020-12-14 15:04:41
Подобається
Інші вірші поета
Дякую,солдате! Коханці. Деградація суспільства. Відкрий свої очі.
Інші поети
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Emu
@starflower
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2788
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5839