Чому так скучно стало в світі жити?!
Чому так скучно стало в світі жити, Чому дорослими так хочуть стати діти, Чому не ціниться вже простота в людині, А стали гроші й статус на заміні. Чому ми перестали цінувати, Те,що довкола так приємне оку. Чому нам важко дякую сказати, Перепросити,чи подати руку. Чому лінивими й гнилими стали люди, Замість змінити щось,він скаже:"Най так буде..." Й закрившись у собі на сім замків, Чомусь соромитися стали ми батьків. Чому нам важко книгу в руки взяти, Ми ж звикли все з комп'ютерів читати... Чому так скучно стало в світі жити, Ніяк цього не можу зрозуміти...
2020-10-09 14:43:53
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дмитро Крушевський
Крутий вірш 😍 ви молодець 👍🙂
Відповісти
2020-12-12 22:59:18
Подобається
Оксана Климко
Відповісти
2020-12-14 12:20:59
Подобається
Дмитро Крушевський
Будь ласка 🙂
Відповісти
2020-12-14 15:04:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3339
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2208