Чому так скучно стало в світі жити?!
Оксана Климко
Чому так скучно стало в світі жити, Чому дорослими так хочуть стати діти, Чому не ціниться вже простота в людині, А стали гроші й статус на заміні. Чому ми перестали цінувати, Те,що довкола так приємне оку. Чому нам важко дякую сказати, Перепросити,чи подати руку. Чому лінивими й гнилими стали люди, Замість змінити щось,він скаже:"Най так буде..." Й закрившись у собі на сім замків, Чомусь соромитися стали ми батьків. Чому нам важко книгу в руки взяти, Ми ж звикли все з комп'ютерів читати... Чому так скучно стало в світі жити, Ніяк цього не можу зрозуміти...
2020-10-09 14:43:53
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дмитро Крушевський
Крутий вірш 😍 ви молодець 👍🙂
Відповісти
2020-12-12 22:59:18
Подобається
Оксана Климко
@Дмитро Крушевський спасибі💛💙
Відповісти
2020-12-14 12:20:59
Подобається
Дмитро Крушевський
Будь ласка 🙂
Відповісти
2020-12-14 15:04:41
Подобається
Інші вірші поета
Коханці. Навіщо ми страждаємо?!.. Якби... Деградація суспільства.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2023