Не мої стандарти

Яна Янко

Чому для того, щоб бути щасливою, Мені нав'язують стереотипні стандарти? Потрібно змінити усе, бути як всі, Вони не хочуть, щоб я відрізнялась від них. Зі своїми порадами лізуть до мене, Ти чому така худа? Тобі б ваги набрати. Ти чому їси так багато, хочеш товстою стати? Вони просто хочуть - все про мене знати. І звісно всі знають як мені краще, Тобі це не личить, знімай негайно! Знову рожевий, ти що малятко? Послухай поради, тобі так негарно! Ви всі такі цікаві, Ніби у мене своєї думки немає. Ваші слова не допомагають, Так краще для мене? Я сумніваюсь. Я відмовляюсь від такої схожості, Від правил "краси" і "нормальності". Бо щастя - це бути собою, Для мене стандарти, не важать нічого.

2024-06-22 16:48:30

Інші вірші поета

Згасаючий привіт Скарбниця почуттів Опівнічна проповідь Сміх зірок у мріях

Інші поети

Краміра Дарґо

@kramira

Airad

@dassha

Uina Ku

@mayor_hija

Схожі вірші

Всі

She

STELLA RAYMOND

She holds a mystery in her eyes. She has a secret in her heart. She is as fierce as a lion. She is the Queen of her own world she lives in. She is strong as a tiger. She is brave as a warrior. She fights for all. She has an enthusiastic spirit. She asks questions. But She answers a lot more questions Than she asks. And She leads like a true hero. She is The wind of change or the Mistral that cuts through the clouds and Brings freshness and change all around. She has a charisma of her own. She is beautiful. She has the power to educate everyone around. She dedicates herself to the most. She guides her children to a better path. She has many faces, Vivid hues, Different attitudes towards different people, Many moods. But The storm in her heart rages as powerfully as it had been raging since the beginning. The fire burns inside her with the same intensity throughout. She is a Woman. She is an all-rounder. DEDICATED TO ALL WOMEN OUT THERE. HAPPY WOMEN'S DAY. #TSA2020 #8thMarch #HappyWomensDay #BestDay #Women #Feminist ************************

4173

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11082