Не мої стандарти

Яна Янко

Чому для того, щоб бути щасливою, Мені нав'язують стереотипні стандарти? Потрібно змінити усе, бути як всі, Вони не хочуть, щоб я відрізнялась від них. Зі своїми порадами лізуть до мене, Ти чому така худа? Тобі б ваги набрати. Ти чому їси так багато, хочеш товстою стати? Вони просто хочуть - все про мене знати. І звісно всі знають як мені краще, Тобі це не личить, знімай негайно! Знову рожевий, ти що малятко? Послухай поради, тобі так негарно! Ви всі такі цікаві, Ніби у мене своєї думки немає. Ваші слова не допомагають, Так краще для мене? Я сумніваюсь. Я відмовляюсь від такої схожості, Від правил "краси" і "нормальності". Бо щастя - це бути собою, Для мене стандарти, не важать нічого.

2024-06-22 16:48:30

Інші вірші поета

Стихії Нужбо Скарбниця почуттів Не об'єднанні

Інші поети

Уляна

@Ulyana_New

Лілу Квітка

@Lily_flover

........ Okay

@art_tyg

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2396

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11203