Тону у мріях
Яна Янко
Кожного дня прокидатись в страху, Від того що уві сні, я душу топлю. Мрії мої у холодній воді, Зникають в цій глибині. Падаю вниз де пустота, Та водночас повна таємниць вона. Що лякають мене, заставляють тремтіти, В моєму сні де я не можу жити. І тіні пливуть, ліниво танцюють, Мене своїм змістом штормують. Мов нічні мари так поглинають, Пошепки говорять що я помираю. Але серце моє їм не зламати, Я навчилась керувати страхом. І незважаючи на глибину, Зможу втекти з проклятого сну.
2024-05-13 07:04:43
4
0
Інші вірші поета
Не здавайся! Не мої стандарти Німий крик душі Смертниця
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Maria
@maybe_baby
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4577
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3892