Зустріч
Яна Янко
До зустрічі з тобою - я не вірила в кохання, До зустрічі з тобою - я дружила зі стражданням. До зустрічі з тобою - я викорінювала слабкість, До зустрічі з тобою - я викликала жалість. Після зустрічі з тобою - я урятувалася від жалості, Після зустрічі з тобою - я тепер остерігаюсь слабкості. Після зустрічі з тобою - я геть відкинула страждання, Після зустрічі з тобою - я живу твоїм коханням.
2024-09-20 18:37:36
4
0
Інші вірші поета
Згасаючий привіт Не здавайся! Крещендо Граю симфонію
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Jason 顾杰
@Jason_gu_jie
Cara Ebon
@caraebon
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1397
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11203