Безболісний вистріл

Яна Шинко

Сердечко моє забилось, як у пташеня. Мова стала немов у немовля. Ти вкрав моє серце ще дуже давно, Але ти не пам'ятаєш напевно! Тоді ти ніжно усміхався, дивлячись в очі мої. А я дивилась безперервно в твої. Душа твоя палала ясним вогнем! Тягнулась довгим, теплим струмцем. Та й пронизала мене своєю стрілою! Та на цей раз без гострого болю!

2022-02-14 20:14:26

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

ananim3

Красивый стих!

Відповісти

2022-02-15 05:12:16

Яна Шинко

@ananim3 спасибо, мне очень приятно!

Відповісти

2022-02-15 05:16:44

Подобається

Софія Гладковська

Вау😍

Відповісти

2022-02-15 09:34:08

Інші вірші поета

Сансара Життя в моменті Думки Землі Ілюзія

Інші поети

-Rayures

@Catalina_P

alvahmara

@alvahmara

Bai Hwar

@ymoea104

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4166

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3064