Безболісний вистріл

Яна Шинко

Сердечко моє забилось, як у пташеня. Мова стала немов у немовля. Ти вкрав моє серце ще дуже давно, Але ти не пам'ятаєш напевно! Тоді ти ніжно усміхався, дивлячись в очі мої. А я дивилась безперервно в твої. Душа твоя палала ясним вогнем! Тягнулась довгим, теплим струмцем. Та й пронизала мене своєю стрілою! Та на цей раз без гострого болю!

2022-02-14 20:14:26

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

ananim3

Красивый стих!

Відповісти

2022-02-15 05:12:16

Яна Шинко

@ananim3 спасибо, мне очень приятно!

Відповісти

2022-02-15 05:16:44

Подобається

Софія Гладковська

Вау😍

Відповісти

2022-02-15 09:34:08

Інші вірші поета

Берізонька Сансара Вузол без кінця Поклик

Інші поети

Adaira

@adaira

Anee Limbu

@anee44444444

xxhannaxx2005

@xxhannaxx2005

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1279

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1952