Ти лежиш горілиць...
Ти лежиш горілиць і хмари летять мимо тебе. Сходяться й розходяться, малюють візерунки. Їм нема діла до тебе, до мене й до нас, Вони — це лише згустки крапель і газів. Ти лежиш горілиць і бачиш метушню птахів та комах. Хтось із них жертва, а хтось хижак. Та їм теж немає діла до нас, Вони живуть в своїх системах й світах. Ти лежиш горілиць і бачиш чорноту нічного неба, А в ньому зорі такі далекі й близькі. Ти здивуєшся, але їм так само чхати на всіх І не важливо в честь яких вони названі богів. Ти лежиш горілиць і не бачиш нікого й нічого. Незрячі очі затягла сліз пелена. Та в цьому світі до цього нікому діла нема, Бо в цьому світі ти не одна людина така.
2023-03-12 06:51:20
2
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14103
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11157