Ти лежиш горілиць...
Ти лежиш горілиць і хмари летять мимо тебе. Сходяться й розходяться, малюють візерунки. Їм нема діла до тебе, до мене й до нас, Вони — це лише згустки крапель і газів. Ти лежиш горілиць і бачиш метушню птахів та комах. Хтось із них жертва, а хтось хижак. Та їм теж немає діла до нас, Вони живуть в своїх системах й світах. Ти лежиш горілиць і бачиш чорноту нічного неба, А в ньому зорі такі далекі й близькі. Ти здивуєшся, але їм так само чхати на всіх І не важливо в честь яких вони названі богів. Ти лежиш горілиць і не бачиш нікого й нічого. Незрячі очі затягла сліз пелена. Та в цьому світі до цього нікому діла нема, Бо в цьому світі ти не одна людина така.
2023-03-12 06:51:20
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4108
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3304