Вінець гордості
Життя вчить, а час лікує — Прості та геніальні слова. Та не так просто, коли у серці куля, Яку випустила найрідніша рука. І ти пробачаєш, раз, другий, десятий. Це "пробачаю" не має початку й кіцня. Ось де лежить вінець гордості пом'ятий. Коли ти вже викинеш те сміття!? Ні, не вінець, а людей тих проклятих, Що так безпардонно твою душу ятрять! Тих зарозумілих, впертих, пихатих, Які щодня і щоночі в спину ножем гатять! Твоя душа не має спокою, Твій біль — це невід'ємна частина життя. Коли ти вже навчишся бути собою, Не чути й не бачити чужі сльози й каяття? Але ти не така, ти не вони, Твоя душа цвіте, а не гни́є. Ти навіть ворогу подаш води, Просто через те, що він теж про щось мріє. Ти невиправно добра І так само невиправно нещасна. Бо доглядаючи трави у чужих горах, Ти забуваєш про дерева у власних лісах.
2023-03-14 22:23:04
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5572
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1657