Осінні будні

Юлия Грибан

Холодний чай, пусті розмови Осіннє листя багровіє за вікном Я в'яжу шарф, малюю Персефону Пишу вірші , але не про любов. Порожні вулиці, дідусь на скрипці грає Останні гроші кину я в чохол Він зніме шляпу, та на серці тУга Чому він має мерзнути ось тут ? У вікнах - світло, а мені самотньо. Можливо кішку скоро заведу. А може це купити укулеле? На музику останні гроші хай підуть. Темінь на вулиці, і дощик Кап-кап-кап. Він ллє, тому придбаю парасольку. В'яжу не шарф, в'яжу вже покривало. Саме воно зігріє восени. Проте не тіло , а душа тепла бажає. Людину, що розтопить тонкий лід. І просто скаже : "Я тебе кохаю. Сьогодні, завтра, вчора і навік".

2020-10-07 19:41:36

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Просто Расік

Це тепер мій улюблений вірш😍

Відповісти

2020-10-07 19:42:42

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

130

26

4589

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4662