Вірші
Люби себя
Не усложняй и не драматизируй.
Люби себя и пей зелёный чай.
Сходи на выставку и на концерт Земфиры.
Кайфуй сейчас, сегодня, не потом.
Enjoy your life,
Другого же не надо.
Любовь, страданье, боль - такая ерунда.
Используй каждую возможность с пользой.
И делай все , и не жалей себя.
Ты сильная, ты сможешь.
Путешествуй!
Давай же, мир весь будет лишь у твоих ног.
Научишся ценить себя любимую,
Поймешь: все остальное ни по чем.
1
0
247
Нетрі
Спочатку ніж в спину,
А потім кажеш "Пробач".
Мене зневажаєш в скрутну хвилину,
А потім "Не хочу чути твій плач".
Порину в гущавину власних думок
У нетрях шипшини покоцаю серце,
А хмара моїх негативних думок,
Затьмарить усе те домашнє кубельце.
2
0
269
Холод
Твої холодні руки мене обіймали,
А я відчувала тепло.
Ти дивився так глибоко, сухо, байдуже,
А я бачила в очах тих любов.
Я ніколи не чула , що ти мене любиш
Та навіщо мені ті слова?
Можливо квіти мені подаруєш?
Чи в театр зводиш зрання?
Ні, у тебе немає часу.
Я для тебе не дім, не тепло.
Ти кохаєш не мене , а інакшу.
А я, без уваги, ледве живу.
Ти подумай, перш ніж зробити
Чи сказати мені щось не те.
Бо твої слова, ніби ніж в мою спину,
Пронзають наскрізь серце моє.
2
0
215
Люби себе
Люби себе сама!
І не чекай від світу подарунків,
Забудь про "принца" і його чудового коня
В житті все набагато...
Набагато все складніше, моя ж ти, ясне квітко, дорогА!
Купи собі той віник , якщо хочеш,
І не чекай коханого свого
Він думає, що ти його вже зовсім -
Не потребуєш подарунків,
Не треба вже тобі і та любов.
А ти не плач, не лий тих сліз даремно
Підбори, сукня, класний макіяж.
І про парфуми не забудь, до речі,
Чоловікам - найкраща складова.
Не слухай слів, дивись лише на вчинки
Бо перше, то завжди була вода,
Вони уміють гарно говорити -
Але ніхто не вчив відповідати за свої слова.
4
1
209
Осінні будні
Холодний чай, пусті розмови
Осіннє листя багровіє за вікном
Я в'яжу шарф, малюю Персефону
Пишу вірші , але не про любов.
Порожні вулиці, дідусь на скрипці грає
Останні гроші кину я в чохол
Він зніме шляпу, та на серці тУга
Чому він має мерзнути ось тут ?
У вікнах - світло, а мені самотньо.
Можливо кішку скоро заведу.
А може це купити укулеле?
На музику останні гроші хай підуть.
Темінь на вулиці, і дощик
Кап-кап-кап.
Він ллє, тому придбаю парасольку.
В'яжу не шарф, в'яжу вже покривало.
Саме воно зігріє восени.
Проте не тіло , а душа тепла бажає.
Людину, що розтопить тонкий лід.
І просто скаже : "Я тебе кохаю. Сьогодні, завтра, вчора і навік".
6
1
207
Спогад
Біжу по безкраєму полю
Навколо квіти, трава
Свобода мене надихає
Я знаю, що я не сама
Дома духмяний запах
Того, що бабуся спекла
Не думаю про калорії
Бо то ж така смакота!
Зморшки мені посміхаються
Розмови, печиво, чай.
Сиве волосся куйовдиться
Бабуся знає, що в неї є я.
7
0
401
Ти
Твій голос позбавляє мене мови
В очах твоїх я хочу потонути
Я ладна слухати усі твої промови
Лише щоб на секунду поруч бути
Я впевнена, що ти мене не знаєш
Коли ідеш по вулиці - минаєш.
Я звикла до байдужості людей
Але твоя дається найскладніше
Твій запах зводить з розуму мене
З усіх він найприємніший й найгірший
Та не жалкую я про почуття
Бо відчуття любові неминуче
Вірші Костенко згадую щораз
"Як пощастило дівчинці в 17"
4
0
255
