Холод
Твої холодні руки мене обіймали, А я відчувала тепло. Ти дивився так глибоко, сухо, байдуже, А я бачила в очах тих любов. Я ніколи не чула , що ти мене любиш Та навіщо мені ті слова? Можливо квіти мені подаруєш? Чи в театр зводиш зрання? Ні, у тебе немає часу. Я для тебе не дім, не тепло. Ти кохаєш не мене , а інакшу. А я, без уваги, ледве живу. Ти подумай, перш ніж зробити Чи сказати мені щось не те. Бо твої слова, ніби ніж в мою спину, Пронзають наскрізь серце моє.
2021-06-08 20:55:52
2
0
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Black Hole
@Black_Hole
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2551
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3339